Габріела Містраль

Ґабріела Містраль (1889 – 1957) — псевдонім чилійської поетеси басксько-індіанського походження Лусіли Ґодой Алькаяґи, яка стала першим латиноамериканським нобелівським лауреатом з літератури (1945). Вона була сільською вчителькою, викладачкою ліцею, реформаторкою системи освіти в Мексиці, авторкою статей для газет і журналів різних країн, представляла Чилі на різних міжнародних форумах, а в ранзі пожиттєвого консула опікувалася справами культури в Італії, Бразилії та США. Але передовсім вона була геніальною поетесою. Її поезія — сповідальна та пронизливо-скорботна, медитативна і спостережлива, а іноді — оглушливо-пристрасна —про природу та мандри, зраду й кохання, материнську любов, горе та відновлення, про історію та сучасність загадкової,неосяжної та завжди привабливої Латинської Америки.