Мирослав Дочинець

Дочинець Мирослав Іванович народився 3 вересня 1959 р. в м. Хусті Закарпатської області в сім’ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка (1982). Був редактором газети «Джерела» університетської літературної студії «Франкова кузня». Друкуватися почав з шостого класу — в газетах «Зірка», «Пионерская правда», «Молодь Закарпаття», в журналі «Барвінок». Навчаючись у дев’ятому класі, став переможцем обласного конкурсу юних літераторів, який проводила Спілка письменників України. У журналістських колах області й України здобув ім’я завдяки публіцистичним циклам про світоглядні й моральні проблеми, нарисам про неординарних особистостей. У 1990 р. заснував у Мукачеві першу газету демократичного спрямування «Новини Мукачева», а відтак і видавництво «Карпатська вежа», яке стало форпостом культурницького розвою. Провадить видавничий проект «Домінія слова» – серію книжок-портретів про майстрів письменства краю. Окремі оповідання М. Дочинця друкувалися в колективних збірниках та альманахах (1985 – 1989 рр.), були відзначені преміями журналів «Вітчизна», «Україна», «Людина і світ», «Радянська жінка», «Ранок». Автор книжок прози: «Гірчичне зерно» (1989), «Оскал собаки» (1991), «Мункачі з Мукачева» (1995), «Роса на фігових листках» (1995), «Дами і Адами» (2002), «Гра в ляльки» (2003), «Куфрик з фіглями» (2004), «Він і вона» (1995), «Аукціон зубочисток» (2007), «Многії літа. Благії літа» (2008), «Душа Мукачева» (2008), «Хліб і шоколад» (2009), «Краєвид із жінкою» (2010), «Булава і серце» (2010), «Руки і душа» (2010), а також романів «Лис у винограднику» (2010), «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2011), «Дорога в небо – до людей» (2011), «Криничар» (2012), «Місячна роса» (2012). Твори М. Дочинця перекладалися російською, угорською, словацькою, татарською, французькою, англійською мовами. Член Національної Спілки письменників України, Асоціації українських письменників, Національної Спілки журналістів України. Лауреат обласної премії в галузі публіцистики ім. М. Бабидорича, лауреат міжнародних літературних премій «Кorona Karpatia» (2005), «Козацька балачка» (2012), крайових літературних премій ім. Ф. Потушняка (2009) та Ю. Мейгеша (2012), фестивалю «Книга-фест» (2011), нагороджений відзнаками Всеукраїнського рейтингу «Книга року». За літературну діяльність удостоєний звання «Лицар Срібної землі» Асоціації міст і сіл України, золотого хреста «Козацька слава», медалі «За розвиток регіону» Закарпатської обласної адміністрації. Роман «Вічник» в 2011 р. номінувався на здобуття Національної літературної премії ім. Т. Шевченка і був відібраний до третього, фінального, туру. За версією ЗМІ названий у 2011 році в четвірці українських письменників, що найбільше видаються й читаються.